"...Гей там на ХортицI ,
де гуляэ вiльний вiтер..."вспоминается лишь эта песня которую орали на вечерних прогулках в армии.
раскрыть ветку (1)
А письмо запорожских казаков турецкому султану не вспоминается? Вот, пожалуйста: " Ти, султан, чорт турецький, i проклятого чорта син і брат, самого Люцеферя секретарь. Який ти в чорта лицар, коли голою сракою єжака не вб'єш?! Чорт ти, висрана твоя морда. Hе будеш ти, сукiн син, синiв християнських пiд собою мати, твойого вiйска ми не боїмося, землею i водою будем биться з тобою, враже ти розпроклятий сину! Распронойоб твою мать! Вавилонський ти жихась, Македоньский колесник, Iєрусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого і Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, у всего свiту i пiдсвiту блазень, самого гаспида онук, а нашого хуя крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, рiзницька собака, нехрещений лоб, ну і мать твою йоб. От так тобi Запоріжцi відказали, плюгавче. Не будеш ти i свиней христiанських пасти. Теперь кончаємо, бо числа не знаємо i календаря не маємо, мiсяць у небi, год у книзі, а день такий у нас, який i у вас, за це поцілуй в сраку нас!.."