Как упоительны
Прокинулась я враньцi, дивлюсь по телебаченню Крим - тепер Россiя, пiшла до холодильника, з горя поїсти сала з цибулею, порівіти у жовто-блакитний прапор. Відхлебнула горілки, і в очах так затьмарилося, думала усе капець мені настав, А потім придивляюсь на пляжці написано "Водка". И так хорошо сразу стало, бл*ть! Сразу захотелось избу поджечь да войти в нее, Медведя из лесу позвать, коня на скаку остановить, да к березке прижаться!!! Да взять в руки балалайку, да показать этим жоподерам европейским, где раки зимуют, Да америкосным жопожуям как калинку малинку петь надо! Сразу гордость за народ проснулась! воспрянул дух и встал с колен!
Если кто не в курсе про боянчики:
Короче, залез я в холодильник, взял помидору, огурец, зелень, хотел салат сделать. Ну естественно, салат надо делать с майонезом, иначе какой нормальный человек его есть будет. Я все нарезал и вдруг понял, что майонез я забыл, чёртов слоупок. Открываю холодильник, беру майонез и вдруг понимаю, что передо мной лежит сало. Никогда раньше не ел сала, а тут вдруг захотелось, ну думаю, раз захотелось, почему бы и не съесть. Пока заправил салат, нарезал сало, все как положено, покушал и тут вдруг все перефарбувалося у жовтоблакитний колiр, гул та рокiт, їбать у сраку, що за гомно, нічого не зрозуміло, вилазить із земли Тарас Шевченко и каже якусь хуйню про москалів і мораль, старий педаль, хулі йому у землі не лєжалось бл?*:!? Відтепер окрім української мови я ніхуя не розумію. Здається сало було прокляте.