BuZer228
Помогите
Ирал в Доту, начались лаги, а потом меня викинуло на рабочий стол. Я слышал звуки из игры, видел курсор, даже мог юзать скилы(судя по звукам), но не мог видеть картинку. Несколько раз включал и выключал играу, перерзагружал комп, обновлял и переустанавливал драйверап для видеокарты. У меня две видеокарты первая - встроенная в процессор, вторая - дискретная от Нвидиа. У меня всьо работает на встроенном графическом ядре. Другие игры также перестали запускатса. GeForce Experience также не работает нормально(Он работал, когда я удалил драйвер, а потом установил и просто черное мигающее окно. У меня Виндоус 10(может важно).
Ефнлй
Мій голос - просто шум.
Думки - це нісенітниця.
Є слово страшне - "глум".
Страшне поняття в ньому міститься.
Думок моїх нема інтерпритатора,
та навіть компілятора.
І терміни технічні,
тут взагалі недоречні.
Навіть я не можу з ним говорити,
в одній кімнаті з ним жити.
Постбородьба
Постбородьба
Ми вбиваєм час,
що вбиває нас.
Це вічна бородьба,
Та людина програла.
Раз за разом вмираєм,
та прості цінності забуваєм.
А що буде дальше?
Дальше!
Дальше!
Дальше!
Ще один вірш який засруть...
Я давно не постив свої віршів. Читачі відреагували дуже негативно на мою творчість. Я не претендую на звання якогось поета на всі покоління і тому подібне, просто час від часу пишу невеличкі вірші(насправді я навіть не впевнений чи тут є адекватна рима). Мені не сильно важливо які оцінки понаставлять . Я цей вірш не назвав, бо не хотів. Такс, передмова щось довга. Ось вам і сам вірш.
Усі кричать, що вони люди розумні.
Що вони і предки їхні мудрі.
Та хіба можна ясно міркувати,
коли інстинктам дозволяєш керувати.
Їсти, спати і,
звичайно ж, їбати.
Мені від цього страшно.
Що від тварин нас відрізняє?
"Я не знаю" ,- сказати мені варто.
Можливо з вас хтось знає?
Ранінг
Ще раніше я насписав такий вірш. Вірш про втікання від проблем і тому подібне. Надіюсь, що ви не будете так сильно реагувати на українську мову(минулого раз майже всі коментарі про це).
Ранінг
Шепіт.Туман.
Голова мов океан .
Хто його тихим назвав -
нічого не знав .
Жовтий дім -
поселюсь у нім .
Мене щось тривожить ,
з'їсти хоче мене совість .
Проблему ховаю .
Погано! Я знаю .
Не напитись води .
Треба тихо пройти .
Не зможу це контролювати
та й нахуй послати .
На дворі зима ,
та гібридна вона .
Хочу щось розбити ,
та не хочу платити .
Принцип життя -
така фігня .
Do you know the way?(Ду ю нов зе вей?)
Я написав вірш про вибір життєвого шляху.
Ду ю нов зе вей?
Шляхів на світі так багато.
Що не покриєш їх всіх матом.
І скільки поворотів й роздоріж,
Хоч ніж бери і вени собі ріж.
На кожному повороті стоїть тортик,
приготований тобою.
Та ти закрий свій жадний ротик,
Обманюєш себе ти знову.
До себе добре придивися
і в сторону правильну розвернися.
І кожен в тебе це вкладає,
та що про тебе він вже знає?
Не хочеш ти чогось робити,
і як так дальше можна жити?
І кожен шлях - це як робота,
не покладуть тобі усе до рота.
Головне - на будь-якому шляху не закрити очі
й не потрапити у безкінечні ночі.

