Ще один вірш який засруть...⁠⁠

Я давно не постив свої віршів. Читачі відреагували дуже негативно на мою творчість. Я не претендую на звання якогось поета на всі покоління і тому подібне, просто час від часу пишу невеличкі вірші(насправді я навіть не впевнений чи тут є адекватна рима). Мені не сильно важливо які оцінки понаставлять . Я цей вірш не назвав, бо не хотів. Такс, передмова щось довга. Ось вам і сам вірш.

Усі кричать, що вони люди розумні.

Що вони і предки їхні мудрі.

Та хіба можна ясно міркувати,

коли інстинктам дозволяєш керувати.

Їсти, спати і,

звичайно ж, їбати.

Мені від цього страшно.

Що від тварин нас відрізняє?

"Я не знаю" ,- сказати мені варто.

Можливо з вас хтось знає?