Стих о советском заключенном. Простите за нецензурщину.⁠⁠

Поки я чекав на свій нудний вирок,
Роздивляючись нову свастику на правому коліні,
Мої кишки вже розклали по полицям – від легенів до нирок,
І тепер якось дивно кидає оком охоронець на нічній зміні.

Не притулятися. Не чути. Не бачити.
Тримайся за мене, я твій останній крок.
Виривай моє серце, суко, чуєш, ти?!
Мені нема, що втрачати, я відмотав свій строк.

Я бачив, як стінами кров стікала,
Як бились обличчя, як рвалися дупи.
І щоб чиїсь губи ніжніше смоктали,
Йому вибивали передні зуби.

Скажи, хто у влади, я харкну в обличчя,
Бо там, де я є, не такі й підараси.
Не знають вони, що таке п'ятирічка
І що ж це таке – дефіцит на ковбаси.

Дивись на мене. Я – звичайний радянський зек,
Я робу від крові вночі перу.
Я добре знаю, що таке одностатевій секс.
Я не хочу. Я не вийду. Я тут і помру.