dastamedlis

×
Я бачу світ навколо, місяць бачить хто
Мов у вирій поглинає нас.
Я втомився. Світ навколо в'яне мій немов.
Все в моєм житті, що маю-час.
×
Дай я посаджу їх сюди,
Квіти проростуть повесні,
А між ними ми.
×
Безумовний світ. В умовах тягнеться любов.
Мрія що реальніше за вас.
Я пірнаю в світ навколо, і я знаю хто
Зірве мої квіти. Плине час.
×
Дай я посаджу їх сюди,
Квіти проростуть повесні,
Поміж них ми.
Дай я посаджу їх сюди,
Квіти що з Землі щовесни,
А між ними ми.
×
Я бачу світ навколо, місяць бачить що
Все в моєм житті що маю-час.
×
Дай я посаджу їх сюди,
Квіти проростуть повесні,
Поміж них ми.
Дай я посаджу їх сюди,
Квіти проросли навесні,
А між ними ми.

Ти віриш у все,
Все що кажу я.
Знаєш усе.
Так прагнеш знайти
Справжні почуття.
Їх вітер несе.
×
Я все лиш тінь
Твоїх побажань.
Нажаль, у сірих стін
Все немає барв.
×
В інших світах
Ти шукаєш те,
Чого я не мав,
Проте
×
Там чимало є тих,
Хто жде тебе уві сні.
Та очі твої
Допоки на мені.
×
Ти віриш у все,
Все що кажу я.
Знаєш про все.
Чи знайдеш таки
Свої почуття?
Я дякую тобі, прости.

Я немов у довгому сні
Серед дерев у вогні.
Де мої мрійливі світи
По сóбі залишили тінь.
Я так боюся її...
Вони...

Так прикро мені,
Дерева в вогні.
Що знають вони?

Ледь тримаюсь у зливі думок.
Помíж таких самих я змок.
Незнаних птахів бачу скрізь
Та чую як кличуть униз.
Невже є хто хоче її-
Війни?

Так прикро мені,
Дерева в вогні.
Мов ніч темні сліди.
Під сонцем всі ми.

Тане багряна зима.
Кожен втрачає що мав.
Я ще блукаю в ці дні
Серед дерев у вогні.
І якщо мою любов
Я не побачу знов?
Видіння мóї страшні
Поміж дерев у вогні.

×
І я не знаю, хто ти.
Скажи мені своє ім'я.
Напевно, ти не проти,
Як і я.
×
Хоч і не знаю, хто я,
Але з тобою я живий.
Не відчуваю болю,
Повний мрій.
×
За обрій та без втоми,
Це все було як уві сні.
Якщо ми вдвох, то хто ми-
Я і ти?
×
Все відпустив, не втримав.
Я не дізнався, хто є ти.
Прошу тебе, не кидай
Всі листи.
×
Хто ти? Хто ти?

Я еду. Надеюсь, увидимся скоро.
Считаю минуты в пути.
Ты живёшь в неизвестных мне дальних просторах,
Но готов я искать и найти
×
Тебя, ведь давно уже ждал нашей встречи.
Во мне всё кипит и бурлит.
Мой план провести с тобой день безупречен.
Хоть и не знаю, о чём говорить.
×
Приехал. Стою я и сильно взволнован.
Такси свой оставило след.
Достаю телефон, набираю твой номер,
И сейчас твой услышу "привет".
×
Наверное, ты сразу развеселишься,
Ведь тоже ждала этот день.
Но я был наивен и сильно ошибся:
Не хочешь гулять-тебе лень.
×
Иду я пешком и чувствую холод.
Ни с чем возвращаюсь назад.
Уже не в такси, ведь я беден и молод.
И кто же из нас виноват?
×
Наверное, мы всё же разные слишком,
Чтоб вместе растить общий сад.
Тебе всё равно, далеко я иль близко,
А я рядом быть был бы рад.

Мне сейчас очень легко.
И на столько
Воздушно.
Смотрю в глубину как в окно.
А поскольку
Мне нужно...
×
Давно было нужно понять.
Разорвать бы себя.
Не скорбя расчленить.
И забыть.
×
Давно хотел выйти на свет...
Или нет. Но сейчас
Для нас места мало во мне.
Я на дне.
×
Был, но когда мне легко и воздушно,
Быть послушным судьбе
И прислуживать страху
Не нужно. Одним махом
Обрезаны нити, что тянут к тебе.
×
Дым, влетевший в темноту,
Дав мечту, забрал в момент
Мой душевный рудимент.
×
Снова вижу красоту,
Сам к себе намного ближе.
А вдали, среди комет
Мой душевный рудимент.
Больше я не обездвижен.