Поміж дерев у вогні
Я немов у довгому сні
Серед дерев у вогні.
Де мої мрійливі світи
По сóбі залишили тінь.
Я так боюся її...
Вони...
Так прикро мені,
Дерева в вогні.
Що знають вони?
Ледь тримаюсь у зливі думок.
Помíж таких самих я змок.
Незнаних птахів бачу скрізь
Та чую як кличуть униз.
Невже є хто хоче її-
Війни?
Так прикро мені,
Дерева в вогні.
Мов ніч темні сліди.
Під сонцем всі ми.
Тане багряна зима.
Кожен втрачає що мав.
Я ще блукаю в ці дні
Серед дерев у вогні.
І якщо мою любов
Я не побачу знов?
Видіння мóї страшні
Поміж дерев у вогні.
دو چیز که هست مایه دانائی
بهتر زهمه حدیث نا گویائی
از خوردن هر چه هست نا خوردن به
و ز محبت هر چه هست به تنهائی
مایه
اندیشه عمر بیش از شصت منه
هر كجا كه قدم نهی بجز مست منه
زان پیش كه كاسه سرت كوزه كنند
تو كوزه ز دوش و كاسه از دست منه
(с) گیاس الدین ابوالفتح عمر بن ابراهیم خیام نیشاپوری.