Откуда есть пошел...
...хохляццкий флаг.
В 1994-м (или 1996-м - не помню точно) в Киеве была издана книга некоего Ю.Каныгина (академика, промежду прочим!) Академии наук (уже смешно) Украины. Не знаю, насколько это соответствовало истине, но в предисловии к тому изданию, которое я читал (ага, читать и понимать мову я умею), именно так и было написано. Книжка называлась "Шлях ариев" и повествовала о том, что хохлы являтся прародителями всего человечестве, ни много, ни мало. Одним из самых известных в мире хохлов был Рама (не маргарин, который в то же время рекламировали по каждому утюгу, а герой эпосов "Рамаяна" и "Махбахарата"). Да. Он был хохло-арием! И вот как-то в один прекрасный день этот Рама дернул часть своего племени в путь-дорожку - искать плодородные и пустые земли, а то чтой-то в Индии тесновато стало. Ну, и пошли они. И вот в один прекрасный августовский (!!!!!!! - августовский, Карл!!!) день пришел этот Рама в некую землю, разбил лагерь. И вышел он погулять, дошел до высокого берега реки, (Днепра), увидел на другом берегу бескрайнее поле золотой пшеницы (интересно, кто ж его насадил, если земля была ненаселенная?), а над ним - синее небо.
- Як гарно! - сказал Рама. Нехай це буде наш прапор!
Так появился украинский флаг...
Цитаты из этой книги (для поржать):
"...Першими Північна Припонтида прийняла племена Ювала, котрі спустилися через українські землі на самий південь Європи, переважно на Балкани і заклали підвалини великої античної культури. В Припонтиді залишилась «пам'ять» Ювала, відображена в численних античних міфах. І не лише пам'ять, а й залишки самого арійського народу — загадкові анти.
І сюди ж, на нашу землю, в VI тисячолітті до н. е. прийшли загони головної арійської гілки — народ Тувала на чолі з великим Рамою, який заснував тут першу післяпотопну хліборобську цивілізацію..."
"...Далі Рама заборонив споживати вміст шлунків убитих оленів, турів та інших тварин — скасував цей нечистий звичай напівдиких мисливців. Споживання сирого м'яса ще залишилося. За звичаєм такі органи вбитих тварин, як серце, печінка, нирки, легені, з'їдали ще теплими. З'явився й обряд, вірніше, правило зовнішнього обмивання, причому з милом. Неподалік оселі Рами спорудили милоробню. Мильну масу робили з особливих трав і грязей за рецептом самого Рами (то була перша милоробня від створення світу). Пацюків і мишей проголошено нечистими тваринами — їх перестали вживати. Всі ці правила більше стосувалися довколишніх мешканців лісів, які приходили до стану Рами й училися в аріїв. Навчав він і землеробства — зрозуміло, його зачатків. Одне слово, рішуче и цілеспрямовано здійснював свою цивілізаційну місію.
— Отже, молодий чоловіче, — тут Гуру усміхнено прижмурив очі, — фізичне очищення людства, як і духовне, розпочалося на вашій Батьківщині. Це й було «світове начало':
Одного разу в розпалі золотої осені, стоячи на одній з прибережних гір, Рама немов зачарований дивився на дніпровські далечі. Широка річна блакить і золото берегів, островів, пагорбів і долин. Синь і пожовть. Вода й вогонь — іпостасі життя.
Тут, на київських висотах, у рік створення світу народилася ідея жовто-блакитного штандарта, того самого незнищенного двокольора, що сидить в мозку кісток українців. І не хлібне поле під чистим небом він символізує (хоча чого б і ні: символ може бути багатозначним), а первісно, одвічно відому архаїчним аріям «стрижневу» ідею творення Космосу й життя, їх першооснови. Рама пробув на київських землях майже п'ять років і потому за велінням «згори» рушив на схід. Велика місія, розпочата на вашій Київщині в рік створення світу, тривала..."
