Отец рассказывал. Была у них в школе учительница русского языка и литературы которая стеснялась говорить слово "бюст". Поход в музей запомнился отцу фразой учительницы возле бюста поэта: смотрите, дети, это... чучело Пушкина.
Смотрите, дети, это утка,
Она большая прости…
…те, дети, это слон,
Он физически силён,
У него, как у китайца,
Отросли большие я…
…ша, Яша, не балуй!
Оторву тебя я ху…
…лиган ты, Яша!
Где твоя мамаша?
А мамаша на пуду
Моет ёршиком пи…
…ратики, пиратики, морские акробатики,
Они не курят и не пьют, а только девочек е…
…хали два брата в дальние края,
Везли с собой гитару и больше ни ху…
…дожник, художник, парень молодой,
Нарисовал девчонку с разорванной пи…
…ликала гармошка, играл аккордеон,
А маленький Антошка натягивал га…
…ландская синица мороза не боится,
И может на лету чесать свою пи…
Я вот почти помню из детского сада:
От улыбки лопнул бегемот
Обезьяна подавилася бананом
Тёмный лес спилили бедняки
А улитку придавили чемоданом
И тогда наверняка
Вдруг заплачут облака
И кузнечик побежит сдавать бутылки
Спотыкнётся упадёт
Все бутылки разобьёт
И получит по зелёному затылку.
Популярному перемишлянському поету Павлові Петровичу Подільчакові прийшло повідомлення: "Приїздіть, Павле Петровичу, писав правитель Підгорецького повіту Полікарп Паськевич, погостюєте, повеселитесь".
Павло Петрович поквапився, прибув першим потягом. Підгорецький палац Паськевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони приятелі Паськевичів. Посадили Павла Петровича поряд панночки премилої Поліни. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, падеграс, польку.
Прийшла пора попросили пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пльзенське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем, півників, пахучих паляниць, печінкового паштету, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків…
Потім Поліна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…
Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під порослим плющем. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Пролунав перший поцілунок.
Прощай, парубче, привілля! Пора поетові приймакувати.
