Безвихідь
Коли ти вже один,
Для тебе світ є -
Тисячі картин.
В яких тебе немає
Чим більше навкруги,
Тим далі кожен з них.
Втопаю від нудьги.
І не вбачаю втіх.
І сни пусті тепер.
Ніхто не тьмарить розуму
Твого. Він вмер.
І що тепер в житті твоєму
Має сенс насправді,
Займає його знов.
Але бажання на заваді,
Лишь відчувати кров
У тілі й в сердці.
І душу що наповнює його,
Легкою, ніби в вітерці,
Такою вільною, але одного.
Для тебе світ є -
Тисячі картин.
В яких тебе немає
Чим більше навкруги,
Тим далі кожен з них.
Втопаю від нудьги.
І не вбачаю втіх.
І сни пусті тепер.
Ніхто не тьмарить розуму
Твого. Він вмер.
І що тепер в житті твоєму
Має сенс насправді,
Займає його знов.
Але бажання на заваді,
Лишь відчувати кров
У тілі й в сердці.
І душу що наповнює його,
Легкою, ніби в вітерці,
Такою вільною, але одного.