Басня "Бобрина обіцянка"
Некоторое время назад я начала ходить в литературный клуб. Темой прошлого четверга стали байки и на меня накатило вдохновение)
Так сложилось, что несмотря на то, что я думаю по-русски, оно накатило на рідній мові ƪ(˘⌣˘)ʃ
Но мне всё равно хочется здесь поделиться.
З.Ы.: Текст мой, а вот бобры интернетовские.
З.Ы.Ы.: В общем, судите строго.
"Бобрина обіцянка"
Тато-бобер й бобриця-мама
Свого сина виховали.
Та юнак в сім'ї бобриній
Не хотів би знать й понині
Тих уроків про життя,
Працьовитість та буття
Тим хто сам відповідає
За те, що з його вуст лунає.
Не хотів би знать (й що з того?)
До випадку одного.
Того ранку Бобр-старший
Вчив синка, як гризти краще,
Та малому пустунові
Це терпіть було не вволю.
Він перервав батьківський спіч:
— Скільки можна! День і ніч
Слухати одне й те саме!
Я вже й сам собі з вусами!
Знаю що коли робити,
Щоб побавитись успіти.
Без проблем та без вагання
Можу виконать завдання,
Хоч і без, а хоч з дедлайном...
Бачиш тато ту полицю?
Буде місце їй на стінці!
— Щоб було це не на вітер,
З татом ми йдемо на річку, —
Завершити взялась мама, —
Якщо зробиш, буде файно!
Й не пізніше від вечері
Доведи, що не тетеря...
Й от пішли вони собі,
А хлопчина не біжить
Виконать що обіцявся.
Він роздумує про всяке:
— В мене так багато часу, —
Каже парубок до цвяхів, —
Ще зарано гнути спину
До вертання три години!
Далі зирк на молоток:
— Не горить — все буде ок!
Щоб прибити ту полицю
І п'ять хвилин не знадобиться!
Так як часу забагато,
То одразу ніс в ВКонтакті,
Там одне, а далі інше:
Хтось плітки щоденно пише,
Хтось світлини постить вміло,
Три секунди на новини...
Скрип! Роздалось раптом з двері —
То батьки зайшли в оселю:
— Синку, як там та полиця,
Що повісити хвалився?
Тут поникли плечів схили:
Мені сьогодні щось не встиглось...
І не сюрприз нам буде з вами:
Бобра добряче наказали.
Мораль тут буде не нова,
У ній простісінькі слова:
Хоч і ледар ти наразі,
Будь своїм річам хазяїн,
А не ледар, то тим більше
Не кажи, що все пізніше!