Smth3R

Забула, не пишеш, не хочеш, не треба.

Влюбила, сховалась, писала, так тепло.

Ти десь, там далеко, а я у вiконця,

Загляне лелека i тепло до серця.

Приснишся, я знаю, що я, не забув ще...

Що ти, так не добре, забула, про мене...

Бувай, я надiюсь, що буде, все добре,

Залишився день, i його бiльше не буде!

Хоча, може прийде, любов iз далека,

Як той, що у полi, самотнiй лелека.

Але я не знаю, чи воно того варте,

Чи можна забути, чи потрiбно чекати...


А лелека самотнiй, вiн старається ждати,

Йому взаємне тепло нiхто не хоче вiддавати.

Та йому все одно, в його серце велике,

Як у лiтку смачне, яблуко соковите,

Хто не вмiє лiтати, не пiзнає свободи,

Не побачить зверху свiту, всю красоту природи.

Лиш один той лелека не продасть i не зрадить,

Як погано, то прийде i горю зарадить,

Завджи прийме до серця, завжди зробить що скажеш,

Промовчить, як образиш, промовчить,
як накажеш.
Вiрний другу i вiрний тим хто зростили,

Вiрний всiм тим лелекам, що з ним жаби ловили.

Цей лелека особливий, прилiтає вiн з неба,

Коли дуже захочеш, коли цього не треба,

Завжди любить шалено, всi про це добре знають,

Так стається, що завжди всi його утiшають.

Та нехай вiн самотнiй, його друзi зiгрiють,

Все хороше i добре йому знову навiють.

Цей лелека особливий, вiн надiляний даром,

Притуляти, утiшати, лiкувати все з часом.

Особливiсть не в тому, що бiлий лелека,

А душа його чиста видна з далека.

Серед тисяч лелек точно сотня знайдеться,

Як знайдеш - не згуби, бо погано прийдеться,

Не злякай, приголуб i добро все вернеться!

Я зустрiв цю лелеку, вiн зараз в мене в серцi,

Як зустрiнеш його - знак побачиш на серцi!