Украина вступила в EC
2016 год, встречаются украинец и русский:
Р- ну как жизнь брат?
У- да все хреново.
Р- а что так??
У- сын вышел замуж за немца,жена ушла, а дочь проститутка, а во всём вы русские виноваты!
Р- а мы то тут б*я причём???
у- надо было нам пи*ды дать что бы мы успокоились!
Р- ну как жизнь брат?
У- да все хреново.
Р- а что так??
У- сын вышел замуж за немца,жена ушла, а дочь проститутка, а во всём вы русские виноваты!
Р- а мы то тут б*я причём???
у- надо было нам пи*ды дать что бы мы успокоились!
Тем временем с Украины
Я їду на Майдан, щоб не плакав мій 95-річний дідусь…
Мій дід Олег, йому 95 років, через своє життя пропустив багато подій.
Вчора, 21 листопада, коли ми дивились разом з ним випуск новин, він почув що влада взамін Європи веде Україну в Москву.
Я ніколи не бачив як плакав мій дід, але в нього побігла сльоза… Він сказав грізно і надривисто: «Знову повертають нам те ярмо».
Мій дід — ветеран, він ненавидить ту країну, яка його кинула у війну, батько діда помер під час Голодомору, а з ним три дядька…
Я розумію чому він плакав, в цей час я відчув весь біль його життя.
Дід сказав: «Шкода, що молодь цього не розуміє, не піднімають протест».
В цей час я вже знав, що на майдані збирається протест (через faсebook), і сказав діду в захист молоді: «Ні, молодь буде протестувати».
Тоді він встав, пішов до свого ліжка, дістав з-під матрасу дві купюри по 500 гривень і сказав: «Синку, їдь туди, там історія твоєї країни, там твоя історія».
Так я зараз пишу з поїзду і їду в Київ, тут нас п`ятеро, виявляється, я — не один.
Сподіваюсь, ви теж приєднаєтеcь.
Володимир Станко
Мій дід Олег, йому 95 років, через своє життя пропустив багато подій.
Вчора, 21 листопада, коли ми дивились разом з ним випуск новин, він почув що влада взамін Європи веде Україну в Москву.
Я ніколи не бачив як плакав мій дід, але в нього побігла сльоза… Він сказав грізно і надривисто: «Знову повертають нам те ярмо».
Мій дід — ветеран, він ненавидить ту країну, яка його кинула у війну, батько діда помер під час Голодомору, а з ним три дядька…
Я розумію чому він плакав, в цей час я відчув весь біль його життя.
Дід сказав: «Шкода, що молодь цього не розуміє, не піднімають протест».
В цей час я вже знав, що на майдані збирається протест (через faсebook), і сказав діду в захист молоді: «Ні, молодь буде протестувати».
Тоді він встав, пішов до свого ліжка, дістав з-під матрасу дві купюри по 500 гривень і сказав: «Синку, їдь туди, там історія твоєї країни, там твоя історія».
Так я зараз пишу з поїзду і їду в Київ, тут нас п`ятеро, виявляється, я — не один.
Сподіваюсь, ви теж приєднаєтеcь.
Володимир Станко