Анекдот⁠⁠

Всё помнят анекдот про эчпочмак?

Комментарии тут натолкнули на создание анекдота:

Я обычный московский дизайнер. Живу со своим другом Панасом. Всё у нас хорошо, живём душа в душу. Однажды, Панас сказал мне, что лубрикант закончился и он смажет мне зад САЛОМ. Он достал кусок белого цвета и начал мазать мой анус. Сначала было немного непривычно, но я начал привыкать і в той момент відчув я на обличчі подих солодкого вітерцю, що колихає гречку і соняшник на безкраїх полях рідної мамки України. Почув я плеск Дніпра, чиї хвилі ніжно торкаються крутих берегів ніжними пальцями своїми. І як на заході сонце подарувало мені свій гарячий поцілунок, і пісня дівчини прекрасною, сльозою омила серце моє. І журавлиний крик пронизав його болем.

P. S. Никакой политоты - это просто анекдот!!!