Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

Володимир Сосюра (1944 рік) - Донецьк
Вы смотрите срез комментариев. Показать все
Автор поста оценил этот комментарий
Предлагаю устроить поэтическую минутку тогда, что ж
Вот, господа, извольте, Артюр Рембо - Oraison du Soir ("Вечерняя молитва"). Тоже на языке оригинала, естественно. Не правда ли прекрасные стихи?

Je vis assis, tel qu'un ange aux mains d'un barbier,
Empoignant une chope ? fortes cannelures,
L'hypogastre et le col cambr?s, une Gambier
Aux dents, sous l'air gonfl? d'impalpables voilures.

Tels que les excr?ments chauds d'un vieux colombier,
Mille r?ves en moi font de douces br?lures :
Puis par instants mon coeur triste est comme un aubier
Qu'ensanglante l'or jeune et sombre des coulures.

Puis, quand j'ai raval? mes r?ves avec soin,
Je me d?tourne, ayant bu trente ou quarante chopes,
Et me recueille pour l?cher l'?cre besoin :

Doux comme le Seigneur du c?dre et des hysopes,
Je pisse vers les cieux bruns tr?s haut et tr?s loin,
Avec l'assentiment des grands h?liotropes.
раскрыть ветку (2)
Автор поста оценил этот комментарий
Великолепные! Еще бы знать о чем ? В русском варианте нету ? Пикабу единственный сайт что могу открыть, так хоть было бы что почитать . А то скука(((
раскрыть ветку (1)
Автор поста оценил этот комментарий
Сейчас-сейчас. Вот
Эти стихи, как видите, полны тонких ароматов чувств и французской изысканности

ВЕЧЕРНЯЯ МОЛИТВА

Как падший ангел у цирюльника в руках,
Просиживаю дни за кружкою граненой.
И шея затекла, и поднывает пах,
Но трубкою смолю, дымком завороженный.

Я грезой обожжен и вымыслом пропах,
Горячим, как помет из голубятни сонной;
Лишь сердце иногда, отряхивая прах
Былого, зашумит кроваво-желтой кроной.

Мечты пережевав, как жилистый рубец,
И кружек сорок влив и переполнив недра,
Я выхожу во двор, бесстрастный, как Творец
Иссопа кроткого и сумрачного кедра,
И, целясь в небеса, повыше, наконец
Ссу на гелиотроп, неистово и щедро.
Предпросмотр
Вы смотрите срез комментариев. Чтобы написать комментарий, перейдите к общему списку