Реферат на тему Анти-утопия
ВВЕДЕННЯ
ХХ століття назавжди закарбувалося в історії людства. Це – століття дуже важливих соціально-політичних і культурних переворотів, кровопролитних війн, руйнівних революцій.
Однак, ХХ століття – це також століття інтенсивного прогресу наук, особливо гуманітарних.
Також, саме в цей час в різних державах світу започатковуються різні тоталітарні режими – наприклад, фашизм, націонал-соціалізм і комунізм. Не дивлячись на те, щоб в багатьох
питаннях ці режими є розбіжними, ідея у них одна – перетворити просту людину в частину
держави, щоб сама держава була машиною, а кожна людина – гвинтиком в цій машині.
Режими намагаються створити таку ідеологію, щоб людина сліпо вірила в неї, а в цей
час її можна було б безперешкодно використовувати в інтересах держави.
Новітні ідеї про побудову суспільства, де всі рівні поступово переростають в абсолютну
тиранію зі сторони держави.
Саме в цей час історичних змін люди мистецтва почали задумуватись про можливість
показувати в своїх творах приклади негативних соціальних систем. Так зародився
новий літературний жанр, який отримав назву «Анти утопія».
Головною метою цієї роботи буде розглянути поняття анти утопії і причини її
започаткування.
В ХХ віці започаткувалася проблема з свободою особистості, а гарним прикладом
цього в літературі є твір «1984» Джорджа Оруела, який ми розглянемо пізніше.
ПОНЯТТЯ АНТИ УТОПІЇ
Починаючи розмову, що таке анти утопія, спочатку треба розуміти, що таке утопія.
Утопія, як жанр започаткувалась набагато раніше, ніж анти утопія – ще в епоху Відродження. Англійський письменник Томас Мор описав ідеальну державу, яку
назвав Утопією. Разом з тим, він показував недоліки тогочасного життя. Уже в
16 столітті складається проблема нерівності в соціальних питаннях. Поети і художники
вважають, що шляхом вирішення є ідеальним соціум – або утопія. Для нього було характерним:
1. Матеріальна рівність.
2. Класова рівність.
Особливістю утопій в ХХ столітті була ейфорія в суспільстві, яка складалась через
прогрес великих наукових відкриттів. Науково-технічних прогрес, посилений вплив науки
на якість життя людини створюють суспільстві стверджену думку про існування необмежених можливостей по покращенню матеріального життя людей і крім цього, наявність можливості при допомозі науки впливу на суспільний устрій, а пізніше на
його повне перетворення.
Особливу увагу привертає утопічна модель, характерна для першої половини ХХ століття, в основі якої лежить ідея «мистецької революції», під якою мається на увазі усвідомлені зміни людиною своєї природи, повна відмова від почуттів та емоцій, направлення своєї еволюції на шлях, який потрібний суспільству.
Саме в таких моментах в жанрі утопії піднімається питання особистості. Утопія призиває людину проміняти своє «я» на благо суспільства, на благо створення ідеальної структури світу.
Отож, можна підвести висновки на рахунок поняття утопії. Утопія – це жанр літератури, близький до наукової фантастики, в якій зображується ідеальна модель майбутнього на думку автора. Практична неповторність цих моделей привело до того, що слово «утопія» знайшло собі метафоричний характер і означає будь-який науково необгрунтованний, невідтворний в житті проект.
Анти утопія – це потік суспільної думки, яка є повною протилежністю утопії. Вона підвергає критиці саму ідею соціальних ідеалів та створення ідеального соціуму. Крім того, анти утопія переконана в марності спроб встановити справедливий суспільний устрій, демонструючи, до яких катастрофічних наслідків це може спричинити.
ХХ століття назавжди закарбувалося в історії людства. Це – століття дуже важливих соціально-політичних і культурних переворотів, кровопролитних війн, руйнівних революцій.
Однак, ХХ століття – це також століття інтенсивного прогресу наук, особливо гуманітарних.
Також, саме в цей час в різних державах світу започатковуються різні тоталітарні режими – наприклад, фашизм, націонал-соціалізм і комунізм. Не дивлячись на те, щоб в багатьох
питаннях ці режими є розбіжними, ідея у них одна – перетворити просту людину в частину
держави, щоб сама держава була машиною, а кожна людина – гвинтиком в цій машині.
Режими намагаються створити таку ідеологію, щоб людина сліпо вірила в неї, а в цей
час її можна було б безперешкодно використовувати в інтересах держави.
Новітні ідеї про побудову суспільства, де всі рівні поступово переростають в абсолютну
тиранію зі сторони держави.
Саме в цей час історичних змін люди мистецтва почали задумуватись про можливість
показувати в своїх творах приклади негативних соціальних систем. Так зародився
новий літературний жанр, який отримав назву «Анти утопія».
Головною метою цієї роботи буде розглянути поняття анти утопії і причини її
започаткування.
В ХХ віці започаткувалася проблема з свободою особистості, а гарним прикладом
цього в літературі є твір «1984» Джорджа Оруела, який ми розглянемо пізніше.
ПОНЯТТЯ АНТИ УТОПІЇ
Починаючи розмову, що таке анти утопія, спочатку треба розуміти, що таке утопія.
Утопія, як жанр започаткувалась набагато раніше, ніж анти утопія – ще в епоху Відродження. Англійський письменник Томас Мор описав ідеальну державу, яку
назвав Утопією. Разом з тим, він показував недоліки тогочасного життя. Уже в
16 столітті складається проблема нерівності в соціальних питаннях. Поети і художники
вважають, що шляхом вирішення є ідеальним соціум – або утопія. Для нього було характерним:
1. Матеріальна рівність.
2. Класова рівність.
Особливістю утопій в ХХ столітті була ейфорія в суспільстві, яка складалась через
прогрес великих наукових відкриттів. Науково-технічних прогрес, посилений вплив науки
на якість життя людини створюють суспільстві стверджену думку про існування необмежених можливостей по покращенню матеріального життя людей і крім цього, наявність можливості при допомозі науки впливу на суспільний устрій, а пізніше на
його повне перетворення.
Особливу увагу привертає утопічна модель, характерна для першої половини ХХ століття, в основі якої лежить ідея «мистецької революції», під якою мається на увазі усвідомлені зміни людиною своєї природи, повна відмова від почуттів та емоцій, направлення своєї еволюції на шлях, який потрібний суспільству.
Саме в таких моментах в жанрі утопії піднімається питання особистості. Утопія призиває людину проміняти своє «я» на благо суспільства, на благо створення ідеальної структури світу.
Отож, можна підвести висновки на рахунок поняття утопії. Утопія – це жанр літератури, близький до наукової фантастики, в якій зображується ідеальна модель майбутнього на думку автора. Практична неповторність цих моделей привело до того, що слово «утопія» знайшло собі метафоричний характер і означає будь-який науково необгрунтованний, невідтворний в житті проект.
Анти утопія – це потік суспільної думки, яка є повною протилежністю утопії. Вона підвергає критиці саму ідею соціальних ідеалів та створення ідеального соціуму. Крім того, анти утопія переконана в марності спроб встановити справедливий суспільний устрій, демонструючи, до яких катастрофічних наслідків це може спричинити.
